Закон про віртуальні активи: що відомо на сьогодні і чому це важливо для кредиторів
Законопроєкт № 10225-д про регулювання й оподаткування віртуальних активів пройшов перше читання ще у вересні 2025 року і досі готується до другого. Регулятором ринку має стати НКЦПФР, а токени електронних грошей контролюватиме НБУ.
Верховна Рада підтримала законопроєкт № 10225-д за основу 3 вересня 2025 року: за нього проголосували 246 народних депутатів. Документ має врегулювати обіг віртуальних активів в Україні та встановити правила їх оподаткування. Чинний закон «Про віртуальні активи» 2022 року давав лише базові поняття і без змін до Податкового кодексу ринок повноцінно не запрацював.
Хто регулюватиме. Розподіл повноважень побудовано за європейською моделлю MiCA: НБУ відповідатиме за токени електронних грошей, а Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) — за всі інші віртуальні активи. НКЦПФР уже створила окремий Департамент віртуальних активів. Влітку 2026 року голова Комісії Олексій Семенюк повідомляв, що новий закон може запрацювати у 2027 році.
Податки. У редакції першого читання передбачено оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами за загальною ставкою 18% ПДФО та 5% військового збору, а в перший рік дії правил — пільгову ставку 5% при виведенні коштів у фіат. До другого читання ці норми ще можуть змінитися. Віртуальні активи не є грошима і не можуть бути офіційним засобом платежу в Україні.
Чому це важливо у справах про банкрутство. Віртуальні активи дедалі частіше стають частиною майна боржника. Зрозумілі правила обігу, ліцензовані постачальники послуг і чіткі вимоги до ідентифікації клієнтів спростять для кредиторів, арбітражних керуючих і судів виявлення, оцінку та повернення таких активів до ліквідаційної маси.
За ходом розгляду законопроєкту варто стежити на сайті Верховної Ради: остаточний текст може суттєво відрізнятися від редакції першого читання.