Відключення світла, форс-мажор і борги: чому сертифіката ТПП недостатньо

17 жовтня графіки обмеження потужності для промисловості й бізнесу діяли в усіх регіонах України протягом доби (за даними «Главкома»). Для підприємств це зупинка ліній, зриви постачання й прострочення платежів. Типова реакція: «отримаємо сертифікат ТПП — і нас звільнять від відповідальності». Практика Верховного Суду говорить про інше.

Що кажуть суди. Форс-мажор — це надзвичайна й невідворотна обставина, яка об’єктивно унеможливлює виконання (ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК, ст. 14-1 Закону «Про ТПП»). Ознаки сформульовано ще у постанові Великої Палати ВС від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16. З дайджесту практики ВС (рішення з 2018 по травень 2025 року):
• сам по собі воєнний стан не доводить форс-мажор: потрібен причинно-наслідковий зв’язок із неможливістю виконати саме це зобов’язання (КГС ВС, справи № 910/8580/22 та № 910/13000/22), а тягар доведення лежить на тому, хто порушив договір (№ 906/540/22);
• сертифікат ТПП оцінюють разом з іншими доказами (ОП КГС, № 908/2287/17), а загальний лист ТПП від 28.02.2022 — не сертифікат для конкретної компанії (№ 910/7679/22);
• у справі № 910/1345/24 (КГС, 18.09.2024) сертифікат регіональної ТПП, що описував обстріли, аварії енергосистеми й відключення, визнано належним доказом, але це про доказ, а не про автоматичне звільнення;
• запізнення із сертифікатом саме по собі не позбавляє права посилатися на форс-мажор, якщо договір не встановлює такого наслідку; головне — вчасно повідомити контрагента (ОП КГС, справа № 905/541/16, за повідомленням ВС від 18 червня 2026 року);
• відсутність коштів і девальвація гривні не звільняють від зобов’язань (№ 912/3323/20, № 910/8580/22); форс-мажор не скасовує обов’язку виконати зобов’язання після припинення обставин, а строк лише переноситься (№ 908/1620/22);
• у справі № 910/13000/22 суд зменшив штрафні санкції на 80%: це зменшення неустойки з урахуванням балансу інтересів, а не звільнення від боргу.

Де межа між форс-мажором і неплатоспроможністю. Форс-мажор — про тимчасову неможливість виконати конкретний договір. Якщо графіки тривають тижнями, а платежі кредиторам не тримаються, проблема стає структурною: вона вирішується не пошуком правильного сертифіката, а перемовинами й, за потреби, процедурами. Кодекс з процедур банкрутства має окрему книгу «Превентивна реструктуризація» (Закон № 3985-IX, діє з 1 січня 2025 року): план узгоджують із кредиторами до банкрутства, він не може давати кредитору менше, ніж він отримав би при ліквідації, а захисні заходи тривають не довше 6 місяців. За даними колонки в Mind (14 жовтня), з початку 2025 року нею скористалися близько 15 компаній, бо бізнес зазвичай звертається вже після дефолту.

На мою думку, головна помилка — відкладати розмову з кредиторами до моменту, коли прострочення вже накопичилося. Сертифікат ТПП — це доказ, а не стратегія. Суд дивиться на договір, повідомлення, причинний зв’язок і реальну поведінку сторін.

Що робити практично:
• фіксуйте кожен збій: графіки, повідомлення оператора, акти простою, листування з контрагентами;
• повідомляйте контрагента письмово і в строк, визначений договором, навіть якщо сертифікат буде пізніше;
• перевірте, що договір говорить про форс-мажор і який орган має видавати підтвердження: у практиці були спори щодо регіональної та загальнодержавної ТПП;
• не плутайте форс-мажор (ст. 617 ЦК) з істотною зміною обставин (ст. 652 ЦК): це різні інструменти з різними умовами;
• якщо графіки тривають, а платежі не тримаються, домовляйтеся з кредиторами до прострочення й оцініть превентивну реструктуризацію; кредиторам варто оцінювати зв’язок обставин із конкретним зобов’язанням і можливість узгодити графік.

Норми й практику варто звіряти з актуальною редакцією та повними текстами постанов в ЄДРСР. Матеріал має загальний характер і не є індивідуальною юридичною порадою.