ВС: великі борги самі не дають права на неплатоспроможність — суд перевіряє добросовісність
Касаційний господарський суд у постанові від 16 червня 2026 року (справа № 917/2334/25) підтвердив відмову відкрити провадження за заявою боржника з боргами понад 1,35 млн грн: понад 40 кредитів за короткий час і витрати частини коштів на азартні ігри свідчили проти добросовісності.
Боржник звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність. Прострочені зобов’язання перед кількома фінансовими установами перевищували 1,35 млн грн. Суди першої й апеляційної інстанцій відмовили, а Верховний Суд залишив ці рішення без змін.
Позиція суду проста: сама наявність великих боргів і неможливість їх сплатити не є достатньою підставою. Суд має встановити причини виникнення боргів, ставлення боржника до зобов’язань і чи є підстави, передбачені ст. 115 КУзПБ. У цій справі було укладено понад 40 кредитних договорів за короткий час, частину коштів систематично витрачали на азартні ігри, а нові кредити продовжували брати й після того, як обслуговування боргів припинилося. Заява про самообмеження доступу до азартних ігор, подана безпосередньо перед зверненням до суду, цих обставин не спростувала. Боржник також не скористався програмами реструктуризації, які пропонували кредитори.
Верховний Суд зауважив: сама по собі участь в азартних іграх не заборонена, але її враховують під час оцінки добросовісності.
Що це означає на практиці:
• перш ніж звертатися до суду, варто задокументувати причини боргів і спроби домовитися з кредиторами;
• поведінка перед зверненням (нові позики, витрати) оцінюється так само уважно, як і сума боргу;
• кредиторам варто збирати докази щодо обставин, за яких борги виникали, і щодо ставлення боржника до реструктуризації.
Це загальна інформація, а не індивідуальна юридична порада.