Рада Європи відкрила протокол про конфіскацію активів: у фокусі й криптоактиви
14 жовтня у Страсбурзі відкрито для підписання додатковий протокол до Варшавської конвенції. Його підписали ЄС і ще вісім країн; документ посилює заморожування та конфіскацію активів, зокрема криптоактивів.
Додатковий протокол до Варшавської конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму Комітет міністрів ухвалив 15 травня 2026 року. 14 жовтня його відкрили для підписання, і того ж дня протокол підписали ЄС, Грузія, Греція, Угорщина, Люксембург, Монако, Чорногорія, Сан-Марино та Велика Британія.
Серед ключових положень: можливість терміново заморожувати або арештовувати активи, у тому числі без попереднього повідомлення, щоб їх не встигли вивести чи сховати; конфіскація майна, пов’язаного з ширшою злочинною діяльністю, а в окремих випадках і без обвинувального вироку; охоплення майна, яке перебуває у третіх осіб, із захистом добросовісних володільців; кращий доступ органів влади до фінансових даних і даних про віртуальні активи. Конфісковані активи спрямовують насамперед потерпілим або законним власникам.
Протокол ще має пройти ратифікацію, тож сам по собі він не змінює правил для конкретних справ. Але він показує напрям: криптоактиви дедалі частіше розглядають як звичайне майно, яке можна шукати, арештовувати й конфісковувати.
Що це означає на практиці:
• у справах про неплатоспроможність і виконавчих провадженнях криптоактиви можуть входити до складу майна боржника, тому приховування їх несе ризики;
• кредиторам варто враховувати, що міжнародна співпраця у виявленні й арешті віртуальних активів посилюється;
• декларування й оподаткування криптоактивів варто узгоджувати з чинним законодавством.
Інформація загальна, не є фінансовою чи інвестиційною порадою.