Пеня за недобудоване житло: чи можна домовитися про меншу, ніж у законі про права споживачів
Касаційний цивільний суд ухвалою від 23 вересня 2026 року передав до об’єднаної палати питання, чи можуть сторони договору на добудову житла відступити від розміру пені, встановленого Законом «Про захист прав споживачів», і як рахувати базу для її нарахування.
Покупці, які вклали гроші в недобудований дім, часто опиняються у суперечці з забудовником про пеню за прострочення робіт. Закон «Про захист прав споживачів» встановлює її розмір у ч. 5 ст. 10. Але на практиці в договорах іноді пишуть інакше.
Касаційний цивільний суд вирішив передати до об’єднаної палати два пов’язані питання. Перше: чи можуть сторони договору на добудову житлового будинку відступити від розміру пені, який визначає закон. Друге: як визначати базу, від якої нараховують таку пеню. Для відповіді потрібен відступ від попередніх висновків.
Для ринку житла це не дрібниця: від відповіді залежить, скільки реально можуть вимагати покупці, а скільки виплатить забудовник, якщо проєкт затримується. А в справах про банкрутство забудовників така пеня стає частиною вимог кредиторів.
Що з цього випливає:
• покупцям перед підписанням договору варто уважно читати розділ про відповідальність за затримку: зараз однозначної відповіді немає;
• забудовникам варто оцінювати ризик пені за затримку не лише за договором, а й за законом;
• кредиторам забудовників, що опинилися в скруті, корисно стежити за висновком палати, бо він впливатиме на розмір вимог.
Це загальна інформація, а не індивідуальна юридична порада.